Тема : Гендер і гендерна рівність
Що таке гендер? Стать найчастіше пов’язують з генітальною будовою, репродуктивною системою, хромосомним набором - тобто з біологічними ознаками. Але яким чином ми у суспільстві визначаємо чоловіків або жінок? За довгим чи коротким волоссям, типом і кольором одягу, певними манерами поведінки (агресивністю чи ніжністю) – тобто, тими ознаками, які є радше соціальними. Для чого нам знати стать дитини, коли жінка ще вагітна? Так, аби уже купувати відповідний для хлопчиків або дівчаток одяг та іграшки. Нам активно у цьому підказки робить магазин дитячих іграшок, де є окремі секції – часто марковані відповідними кольорами – рожевим чи блакитним – для дівчаток чи хлопчиків. Навіть у вуз ми вступаємо на відповідні спеціальності – дівчата – радше на філологію, а хлопці – на інформатику. Оці суспільні ознаки, які приписуються чоловікам або жінкам і називають гендером. Такими у суспільстві є гендерні стереотипи – уявлення про соціальні ролі для чоловіків і жінок, які базуються, передусім, на біологічних ознаках. Так звані традиційно жіночі ознаки називають фемінністю (чи жіночністю), а чоловічі – маскулінністю (чоловічністю). Маскулінність пов’язується із силою, владою, мужністю, витривалістю, агресію, неемоційністю, орієнтацію на успіх. Натомість фемінінність – це емоційність, чуйність, слабкість, жертовність, залежність тощо. Такі ознаки – досить протилежні, полярні. Ми навіть у різноманітній літературі вчимо хлопчиків бути радше козаками (показую енциклопедію для хлопчиків «Як стати козаком за 7 днів», а дівчаток – принцесами, «Енциклопедія для маленьких принцес»). Чи дійсно це єдино можливі ролі для хлопців і дівчат? Наскільки вони реалістичні і практичні? Відомий американський соціолог, автор праці «Гендероване суспільство» Майкл Кіммел метафорично назвав таке протилежне розуміння розбіжностей між чоловіками і 2 жінками “міжпланетарною теорією гендерних відмінностей”, посилаючись на популярний бестселлер Джона Грея «Чоловіки – з Марсу, а жінки – з Венери». Але чому нам так хочеться знайти радикальні відмінності між чоловіками і жінками, якщо подібностей значно більше. Ми забуваємо про те, що жінки (як і чоловіки) можуть більше відрізнятися між собою (наприклад, за такими ознаками, як економічний дохід чи клас, вік, етнічна приналежність, стан здоров’я тощо). У нашому курсі ми так само говоритимемо не лише про гендер, а й про інші ознаки, в основі яких лежать соціальні нерівності. Якщо вас цікавить ця проблематика – заглядайте до експертного рівня курсу. Отже, беручи до уваги визначення поняття гендер, ми говоритимемо про відмінності між чоловіками і жінками, критикуватимемо у дечому їх; але також зазначатимемо і про низку подібностей. Адже, погодьтеся, будувати мости більш приємно і корисно, ніж зводити стіни. 2. Ознаки гендеру Маскулінні та фемінні ознаки, про які ми говорили у минулій лекції, не є сталими утвореннями, вони можуть змінюватися історично та відрізнятися у різних культурах. Наприклад, бути жінкою зараз та сто років тому – абсолютно відмінні речі. У 1915 році жінки у низці країн, як-от, США, Франція, Швейцарія, навіть Російська імперія – не мали права голосу. А наразі жінки не лише голосують, а й призначаються та обираються на високі посади, як-от, Ангела Меркель, чи Далья Грибаускайте, або Ділма Русеф. Також різний досвід і відмінні суспільні очікування мають чоловіки в Україні і, приміром, у Швеції. Тато у Швеції – значно більш звична для широкого загалу роль, ніж в Україні. Татівство є досить типовою ознакою шведської маскулінності. Але гендер – це не лише описова ознака, це критика доволі вузького сценарію поведінки для жінок і чоловіків. Гендерні студії критикують явище гендерної поляризації (намагання вбачати у жінках і чоловіках лише відмінності), адже жінки – гетерогенна група – різнорідна усередині, так само як і чоловіки. 3 Також критикується андроцентризм (культурна традиція, яка зводить людську суб’єктивність до єдиної чоловічої норми, що репрезентується як універсальна об’єктивність) і патріархат як норма суспільного життя. Коли говорять про гендер, то мають на увазі насамперед нерівність, а не лише відмінність між чоловіками і жінками. Разом із нерівністю йдеться про ієрархію, стратифікацію і владу, яка вбудована у гендерні відносини. Влада – це нерівномірний розподіл різних ресурсів (економічних, часових, статусних). Гендерна теорія передбачає зміну соціальної реальності, мета якої – забезпечення гендерної рівності. Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» (вступив у дію з 1 січня 2006 р.) (Розділ 1, ст. 1) гендерна рівність трактується як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Також, як видно із проекту «Гендер у малюнках», Гендерна рівність – це участь у процесах прийняття рішень і розподілі ресурсів незалежно від статі 4 Гендерна рівність – це співпраця та партнерство між жінками і чоловіками Отже, гендер характеризується низкою ознак.
|