Дудко Г.М-вчитель Луцької ЗОШ №13

Тема.  Психологічні конфлікти та способи їхнього подолання

Мета.

1. Навчальна: сформувати в школярів поняття про психологічні конфлікти й способи їхнього подолання.

2. Розвивальна: вдосконалювати здоров’язберігаючі ком-петентності, формувати  життєві компетенції безконфліктної поведінки.

3. Виховна: виховувати ввічливість, доброзичливість, етичне самопізнання, соціальні компетентності.

Обладнання: фотографії та малюнки, які дозволяють показати психологічні конфлікти, листочки з паперу, мультимедійна дошка.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань учнів.

Хід уроку

I. Організаційний етап.

Перевірка присутніх, підготовка до уроку.

Привітання. Дорогі діти, я бажаю вам бути на цьому уроці:

„У"- усміхненими

„С"- самостійними

„П"- працьовитими

„І" -  ініціативними

„X" - хоробрими

Іншими словами, я бажаю вам УСПІХУ у засвоєнні нових знань!

II. Етап підготовки учнів до засвоєння нових знань.

Обговорення проблемної ситуації.

«Юра біг і оступився, випадково зачепив Марійку, вона образилася і штовхнула Юру.  Після цього вони ледве не побилися». Надайте  оцінку ситуації й запропонуйте можливі шляхи її розв’язання. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Етап засвоєння нових знань.

План уроку

1. Чому виникають психологічні  конфлікти?

2. Стадії розвитку конфлікту.

3.Типи поведінки при розв’язуванні конфліктів.

4. Короткий курс доброзичливих стосунків.

Ви вже знаєте, що в процесі спілкування між людьми можуть виникати конфлікти. Що таке конфлікт?

Конфлікт (від лат. Conflictus-зіткнення) - зіткнення протилежних інтересів, поглядів, прагнень, позицій.

Конфлікти бувають різні: сімейні, ділові, виробничі, політичні, міждержавні.

Між людьми можуть бути конструктивними і деструктивними.

Конфлікти можуть виникати на кожному кроці і не завжди вони розв’язуються спокійно. Чому, на вашу думку, виникають конфлікти?

Що стає їх причиною?

Однією з причин виникнення конфлікту є конфліктогени поведінки. Це слова або дії , які породжують конфлікт. У вас на столі є листочки, напишіть приклади конфліктогенів. Зачитайте свій приклад і причепіть свій листочок на дошці.

Конфліктогени: зневажливе ставлення, пихатість, категоричні судження, нечесність, неввічливість, образи, агресія, відкрита недовіра, перебивання іншої людини, невміння вислухати, оцінювання людей, невірність суджень, постійне накидання своєї точки зору іншим.

Який висновок  ми можемо зробити, поглянувши на дерево конфліктогенів.

Намагатися їх не вживати, щоб не створювати конфлікти.

Будь який конфлікт проходить такі стадії: зародження, усвідомлення, протистояння, ескалація, завершення.

Робота з таблицею «Стадії розвитку конфлікту». Учні самостійно заповнюють таблицю скориставшись підручником  ст. 124.

Інформаційне повідомлення

Важливість мети й стосунків впливають на наші дії під час конфлікту. Враховуючи ці умови можна визначити 5 способів розв’язання конфліктів.

1. «Черепаха» (ухиляння). «Черепахи» втікають і ховаються у свій панцир, щоб уникнути конфлікту. Вони відмовляються від своїх цілей і тримаються осторонь як від суперечливих питань через які виникає конфлікт, так і від людей, причетних до суперечки. Вони вважають,що вирішувати конфлікт – річ безнадійна. Їм легше втекти (фізично чи психологічно) від конфлікту, ніж побачитися з ним.

2. «Акула» (суперництво). «Акули» намагаються переконати опонентів, силоміць примушуючи їх розв’язувати конфлікт. Для «акул» найголовніше власні цілі, а стосунки з людиною мають для них другорядне значення. Вони будь-якою ціною готові добитися свого. Їх мало хвилює те, чи вони комусь подобаються. «Акули» переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли хтось перемагає. Вони намагаються здобути перемогу, шокуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи чи погрожуючи їм із позицій сили.

3. «Плюшевий ведмедик» (пристосування). Для «ведмедиків» найголовніше – хороші стосунки, а власні цілі не мають для них великого значення. Вони прагнуть усім подобатися, щоб усі їх любили і цінували. Вони вважають, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. «Ведмедики» бояться завдати болю, образити, зіпсувати стосунки під час конфлікту. Їх правило: «Я готовий пожертвувати власними цілями, роби все , що хочеш, аби тільки я тобі подобався».

4. «Лисиця» (компроміс). «Лисиці» невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з людьми. «Лисиці» шукають компромісу. Вони жертвують частиною своїх домагань під час конфлікту й переконують іншого поступитися якоюсь частиною своїх цілей. Вони шукають такого рішення, щоб обидві сторони отримали «золоту середину». Вони готові пожертвувати заради досягнення згоди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунками.

5. «Сова» (співпраця). «Сови» дуже високо цінують власні цілі та стосунки. Вони розглядають конфлікт як проблему, яку треба розв’язувати, й шукають таке рішення, яке б задовольнило і їх власні цілі, й цілі іншої сторони. «Сови» сприймають конфлікти як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. «Сови» не заспокоятьсядоти, доки не буде знайдено рішення, яке б задовольнило і їх самих, і іншого.

Вчені К. Томас і Р. Кілмен визначили основні найбільш прийнятні стратегії поведінки в конфлікті. Вони вказують, що існує 5 основних стилів поведінки в конфлікті: пристосування, компроміс, уникання, суперництво, співпраця.

Пристосування – людина нехтує своїми інтересами,щоб задовольнити інтереси іншого.

Співпраця – процес, який складається з послідовних взаємодій, коли людина прагне брати активну участь у розв'язанні конфлікту й захищати свої інтереси , але ще й бажає співпрацювати з іншими учасниками конфлікту. Це спільна спроба знайти таке рішення, яке цілком задовольняло б вимоги обох сторін.

Уникання – людина намагається не займатися конфліктом. Уникання може бути фізичною або психічною, дипломатичне ухиляння. Шляхом уникання можна відкласти справу на певний час.

Компроміс – це часткове задоволення обох сторін.

Суперництво – людина намагається задовольнити свої інтереси за рахунок іншого. Вона використовує здібності аргументувати свої суспільні контакти, економічні санкції. Суперництво може означати «стати на захист своїх прав», якщо людина переконана, що вона права.

Розгляньмо, як діють ці стратегії в конкретному конфлікті. Припустимо, що дівчина Настуся хоче брати участь в організації свята завершення навчального року й бути на ньому ведучою. ЇЇ  однокласниця Оленка так само хоче бути ведучою.

У варіанті суперництва Настуся поводиться в конфлікті активно, усім пояснює, що Оленка не підходить, тому що в неї погана дикція й неяскрава зовнішність. Одним слово, домагаєтья свого за будь яку ціну.

Варіант співробітництва припускає, що Настуся з Оленкою зможуть домовитися й вести програму разом.

Компромісом буде ситуація, в якій дівчатка запросять вести кон­церт когось третього, але самі підготують для нього свої номери.

Пристосування призведе до того, що Настуся добровільно поступиться Оленці роллю ведучої.

А ухиляння — це припинення будь-якого спілкування з Оленкою й відмова від розв'язання проблеми. Нехай інші думають, що робити.

Кожен варіант поведінки матиме свої результати.

Обговорення:

Який спосіб розв’язання конфліктів для вас прийнятний? Чому?

Практична вправа « Вихід з конфлікту».

На мультимедійній дошці записано прислів’я, які відображають один із способів виходу з конфлікту. Визначте, якого способу вирішення конфлікту стосується кожен вислів, і поясніть, чому ви так вважаєте.

Групова робота. Скласти правила спілкування з ровесниками.

Спілкуючись із ровесниками, слід дотримуватися певних правил, які допоможуть спілкуватися більш повноцінно й уникнути виникнення конфлікту:

- ставитися до співрозмовника з повагою, намагатися слухати й чути його;

- спілкуватися доброзичливим тоном;

- розподіляти час спілкування порівну, не перетворювати спіл­кування на монолог;

- не перебивати співрозмовника;

- якщо нема чого сказати, то краще помовчати.

Психолог радить підр. ст.127.

IV.     Етап закріплення нових знань.

Практична робота №6 «Способи подолання конфліктів»

Виконують в друкованих зошитах.

Що цікавого ви сьогодні дізналися? Чого навчилися? Що нам потрібно для того, щоб створювати якомога менше конфліктних ситуацій? (бути ввічливими, толерантними, дипломатичними)

Короткий курс доброзичливих стосунків

Шість важливих слів: «Я визнаю, що припустився цієї помилки».

П’ять важливих слів : «Ти зробив це просто чудово».

Чотири важливих слова : «А як ти вважаєш ?»

Три важливих слова : « Порадьте , будь ласка ».

Два важливих слова : «Щиро дякую ».

Найважливіше слово : «Ми».

V. Етап інформації учнів про домашнє завдання й інструктаж з його виконання.

1. Опрацювати § 24  підручника.

2. Завдання 1-3  сторінка підручника 128.

3. Розглянути  життєві ситуації сторінка підручника 128.