Реформування системи освіти в Україні набуло нині глобального характеру. Ми є свідками і учасниками процесів, котрі безпосередньо пов'язані з реформуванням змісту освіти - затвердження Державних стандартів початкової освіти та базової середньої освіти. Але чи не найяскравіший приклад оновлення ми спостерігаємо у реаліях реформування системи оцінювання.
Результатами навчання в цій системі визнаються рівень навчальних досягнень та компетенції учнів. "Компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів...". Чим обумовлена перспективність такого результату? "Визначення навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції".
У вітчизняній педагогічній літературі уживаються і поняття "компетенція" ("компетенції", "групи компетенцій"), і поняття "компетентність" ("групи компетентностей"). Тлумачний словник подає вельми схожі трактування цих загальних понять.
Компетенція: добра обізнаність із чим-небудь; коло повноважень якої-небудь організації, установи чи особи.
Компетентний: який має достатні знання в якій-небудь галузі, який з чим-небудь;
добре обізнаний, тямущий; який ґрунтується на знанні, кваліфікований;
який має певні повноваження, повноправний, повновладний.
Поняття "компетенція" традиційно вживається у значенні "коло повноважень", "компетентність" же пов'язується з обізнаністю, авторитетністю, кваліфі-кованістю. Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме терміном "компетентність".
Компетенція - це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.
Компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.
Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов'язана з якісним опануванням змісту освіти.
Освітня компетентність - це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.
Компетентний спеціаліст, компетентна людина - це дуже гідна перспектива.
А формула компетентності вже запропонована: компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.
І людина, яка уособлює в собі такі вміння, без сумніву, буде компетентним спеціалістом.
Компетентнісний підхід до навчання означає той момент, що учень стає суб’єктом навчання і процес навчання для нього набуває особистої значущості, залучаються його особисті знання і досвід, а вміння та навички перетворюються на компетенції. Традиційне ж навчання передбачало такий підхід за яким головним було запам’ятовування великої кількості інформації і готових висновків та відтворення вмінь і навичок за зразком.
Реалізація компетентнісного підхіду на різних етапах уроку передбачає наступне:
- підготовчий етап до засвоєння нових знань і способів дій або етап актуалізації потрібного навчального і життєвого досвіду учнів ( на цьому етапі необхідно встановити рівень готовності учня до нової компетенції; здійснити корекцію компетенції і в деякій мірі сформувати компетенції );
- етап засвоєння нових знань та способів дій ( на цьому етапі необхідно сформувати нові компетенції в учнів, використавши при цьому новітні технології та інноваційні методи );
- етап закріплення нових знань та способів дій ( на цьому етапі учні працюють під контролем вчителя, вирішують конкретні навчальні завдання з поступовим збільшенням їхньої самостійності, відбувається безпосереднє застосування набутих компетенцій через висловлювання власних думок та сприйняття і розуміння думок інших. На цьому та на наступних етапах уроку учні вчаться слухати інших, розмовляти стисло, обмінюватися знаннями );
- етап застосування знань та способів дій або етап застосування набутої учнями компетенції ( на цьому етапі учні самостійно вчаться застосовувати набуті знання у звичних для них ситуаціях та під час розв’язування нестандартних завдань – за потреби вчитель здійснює консультацію );
- етап узагальнення і систематизації знань ( на цьому етапі учні показують своє вміння розв’язувати нестандартні задачі, що стимулює їх до самостійного здобуття знань та розвиває їхню здатність навчатися, формує пізнавальну компетентність. Саме в процесі самостійної діяльності розкривається здатність розуміти різні речі, явища, розкриваються особисті якості. При самостійній діяльності дитина розкривається й пізнає себе, пізнає світ, а не вивчає дещо з різних предметних знань. Дуже важливо, щоб кожен учень упродовж вивчення теми виконував завдання, які поступово ускладнюються ).
Метою в умовах компетентнісного підходу є:
Компетентність продуктивної творчої діяльності реалізуємо коли є:
- навчити вчитися;
- навчити пояснювати явища дійсності, їх суттєвість, причини, взаємозв’язки;
- навчити орієнтуватися у світі духовних цінностей;
- навчити розв’язувати проблеми, що зв’язані з реалізацією соціальних ролей: громадянина, пасажира тощо;
- навчити розв’язувати проблеми для різних видів професійної діяльності; комунікативні проблеми;
- розв’язувати проблеми професійного вибору.
- Вибір учителем завдань , які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку.
- Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач.
- Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.
- Розв язування задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язування.
- Залучення дітей до роботи в групах.Обов'язкова умова- врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими .
- Надання учням можливості виявлення ініціативи.
- Практикування доручень учням ( наприклад : „ відповідальний за наочність” , консультант тощо
- Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів .
- Залучення дітей до самоврядування .
Полікультурна компетентність реалізуємо коли є:
- Використання інформації з історії математичнихвідкриттів.
- Використання художньої літератури в процесі викладанняматемат.
- Розв'язання задач історико-культурного змісту.
- Розв'язання задач екологічного змісту .
- Характеристика внеску в науку вчених різних націо-нальностей.
- Наголошення на внеску в розвиток науки українських математеків, природознавців.
- Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних вчених природничо-математичних наук.
Комунікативна компетентність реалізуємо коли є:
- Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.
- Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.
- Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповнень та зауважень до неї.
- Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
- Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.
- Організація групової роботи .
- Проведення нестандартних уроків , уроків-змагань , КВК.
- Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .
- Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.
Інформаційна компетентність реалізуємо коли є:
- Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математи.
- Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.
- Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання інтернету.
- Використання малюнків , таблиць , схем , як джерел інформації, та передбачення складання схем , таблиць , планів , опорних конспектів , як результату роботи учнів з інформацією.
- Випуск шкільних газет , створення інформаційних сторінок у класних куточках.
Компетентність самоосвіти і саморозвитку реалізуємо коли є:
- Написання учнями повідомлень , рефератів , самостійних творчих робіт.
- Використання випереджальних завдань , що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.
- Залучення учнів до творчих виставок .
- Залучення учнів до роботи в МАН.
- Консультування учнів з питань самоосвіти .
- Організація інтелектуальних конкурсів , ігор , предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.
- Використання інтенсивних завдань з предмету , які передбачають пояснення учнями певних питань.
- Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.
- Залучення учнів до роботи консультантами , що підтримує їх самоосвітній тонус.
- Забезпечення високого наукового рівня викладання .
- Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя .
- Розв'язування задач та прикладів різними способами , використання задач підвищеної складності.
- Складання та розв'язування учнями тестів , задач , кросвордів тощо.
- Залучення учнів до участі в конкурсах „ Кенгуру “ , „ Золотий ключик “”тощо.
- Залучення учнів до участі в олімпіадах , МАН.
Найбільш успішно компетентнісний підхід реалізується в технології проектної діяльності. Саме в ній закладені умови для успішного оволодіння надпредметними вміннями і навичками, формування активної ініціативної думаючої особистості. У сучасних умовах реалізація будь-якого проекту немислима без використання інформаційно - комунікаційних технологій, що дають можливість моделювання ситуацій, багатоваріантність вибору. Саме проектна технологія дає можливість створити найбільш сприятливі умови процесу навчання з метою спроможності кожного учня відчувати свої можливості, інтелектуальні спроможності для досягнення певної цілі.
Навчальний проект з точки зору учня - це можливість зробити щось цікаве самостійно, в групі або самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий результат; це діяльність, спрямована на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети і завдання, коли результат цієї діяльності - знайдений спосіб розв'язання проблеми - носить практичний характер, має важливе прикладне значення і, що досить важливо, цікавий і значимий для самих відкривачів .
Метод проектів - це дидактичний засіб для навчання проектуванню, вмінню знаходити вирішення різних проблем, які постійно виникають у житті людини, яка займає активну життєву позицію. Він дозволяє виховувати самостійну і відповідальну особистість, розвиває творчі задатки і розумові здібності .
Використання методу проектів дає можливість всім учасникам навчально-виховного процесу набути практичного досвіду, який базується як на знаннях, так і перевірці теоретичних знань в повсякденній діяльності. Участь в проектній роботі допомагає сформувати навички активного громадянина демократичного суспільства.
Готуючи проект учні формують та розвивають наступні компетентності:
саморозвитку й самоосвіти (виділення головного, узагальнення власних знань, організація самоосвітньої діяльності, визначення перспективи діяльності, залучення та збагачення власного досвіду);
інформаційну (використання різних джерел інформації, аналіз інформації, розуміння та усвідомлення інформації, вміння переробляти інформацію для отримання певного продукту, вміння користуватися новими інформаційними технологіями);
продуктивної діяльності (активізація творчих здібностей, вміння побачити та сформулювати проблему);
полікультурну (повага до чужої праці, формування загальнолюдських цінностей, забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів, вплив освітнього середовища на розвиток учнів);
комунікативну (обговорення проблеми, формування власної точки зору, вміння доводити власну позицію, розвиток культури мовлення, вміння презентувати свій продукт, адекватне ставлення до критики .
соціальну (забезпечення співробітництва, здійснення роботи в команді, усвідомлення власного внеску у спільну роботу, формування адекватної оцінки і самооцінки, вміння використовувати власний досвід).
Якщо учень оволодіє роботою над навчальним проектом, можна сподіватися, що він виявиться більш пристосованим дорослого життя : зуміє планувати власну діяльність, орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації та життєвих ситуаціях, спільно працювати з різними людьми, тобто адаптуватися до мінливих умов. Практичне використання проектних технологій доводить те, що поєднання у проектній діяльності знань, практичних умінь і навичок; набуття життєтворчих компетенцій допомагають зробити рішучі кроки у вирішенні тих нагальних освітніх проблем, які поставило перед вчителем ХХІ століття.
|