Дудко Г.М-вчитель Луцької ЗОШ №13

Мета: збагатити знання дітей про лікарські рослини, познайомити з лікувальними властивостями рослин і застосуванням при різноманітних захворюваннях, правилами збирання та зберігання лікарських рослин, формувати в учнів відповідальність за здоров’я;

-розвивати здатність застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях;

-виховувати бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю.

Форма проведення: усний журнал з музичним супроводом.

Обладнання: відеоматеріали з Інтернет-ресурсів, малюнки дітей, музичний центр, акордеон.

Привітання, створення позитивного настрою (музичний супровід)

- Що таке фітотерапія?

Сучасна фітотерапія ( від грец. Phytonрослина і terapia- лікування)- це лікування за допомогою лікарських рослин, засноване як на застосуванні препаратів з цілих рослин, так і їхніх частин коріння, листя, квітів, плодів. Із введенням християнства на Русі основними поширювавачами медичних знань стали монахи. Вони спочатку вели заготівлю лікарських трав, а згодом почали вирощувати на монастирських городах. Починаючи з середини 18ст. Україна стає одним з основних районів культивування лікарських рослин.

Ми сьогодні проведемо захід у вигляді усного журналу «Фітотерапія для здоров’я ». Гортаючи сторінки журналу, ви дізнаєтесь про лікувальні властивості рослин та їх застосування при різноманітних захворюваннях, познайомитеся з правилами збирання та зберігання лікарських рослин.

Будемо працювати за таким змістом:

 

Учитель. Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Про походження куща калини розповідає легенда.

Колись на Україну нападали турки і татари. Усе вони нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали у полон. І одного разу хотіли забрати в полон першу красуню села. Але дівчина почала тікати. І була б утекла, та на лихо зачепилась за дерево своїм червоним намистом. Намисто розірвалось і посипались на землю червоні намистинки.

Забрали вороги красуню і вона там загинула. А червоні намистинки зійшли, з них виросли прекрасні кущі з червоними ягідками.

Назвали їх люди калиною. З того часу і росте на землі цей кущ.

Учитель.Калина — це один із символів України.

Прислів'я говорить:«Без верби і калини нема України».

Росте калина по тінистих лісах, в гаях, дібровах, на лісових галявинах. Садять калину і біля хати. Вона весною білим цвітом милує, а взимку від застуди лікує.

● Весною калина розквітає і стає гарною, мов дівчина в білому вбранні.

● Ягоди калини люблять і люди, і птахи.

● На смак вони кислі й трохи гіркуваті, але дуже корисні: лікують і надають бадьорості.

● Колись давно, проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його калиновим чаєм, а з собою давала хліб із калиною.

● Коли в домі свято, то на стіл поряд із хлібом кладуть калину.

● Калина оспівана в багатьох піснях.

● У народі калина символізує дівочу чистоту, красу, силу життя, людську долю.

(вірш про калину.)

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою

їй намистечко надів?

Червонясте, променисте —

Розцвітає мов огні...

Дай хоч трошечки намиста,

Калинонько, і мені.

Народні цілителі ще в давнину пов’язували використання цієї рослини з великою користю.

Відвар з калини має відмінні протизапальні та жарознижувальні властивості, і з цієї причини часто застосовується для лікування застуди та інфекційних захворювань.

Це засіб також надає заспокійливий вплив і знижує ризик виникнення судом, відповідно, використовується для лікування різних нервових розладів.

Відвар, приготовлений з квіток калини, успішно застосовується при різних запальних процесах і кровотечах. Це засіб стимулює підвищене потовиділення і здатен підвищити апетит.

При сильному застудному кашлі, хриплому голосі, лихоманці, проносі, водянці незамінним народним засобом є застосування калинового відвару з медом.

Настій ягід калини або відвар з них також допомагає при екземах, карбункулах, фурункулах, виразках і захворюваннях шлунка і кишечника.

Враховуючи те, наскільки багатим є склад калини червоної, цілющі властивості її плодів використовуються для приготування різних вітамінних зборів.

Сік з калинових ягід використовується при захворюваннях печінки і при жовтяниці.

Відвар насіння калини використовується при нетравленні шлунка, а також як потогінний засіб.

Відвар молодих пагонів допомагає при запущеній золотусі.

Настій з ягід, квітів і листя калини застосовується для полоскання горла при ангінах.

Використовується калина червона і в косметології: у промислових умовах з неї виготовляють шампуні, маски, настоянки, тоніки.

У домашніх умовах рекомендується жирну шкіру протирати чистим калиновим соком, для нормальної шкіри — робити маски (сік калини змішують з жовтком яйця в рівних пропорціях), а для сухої — маски з соку калини з медом.

 

Прислів’я та приказки про малину:

Солодше малини ягоди немає!

Від малини не знудить.

Не малина, не обсипешься!

Справа не малина, в літо не опаде.

Упустять літо, та в ліс по малину.

Малина — одна з найбільш широко застосовуваних і улюблених ягідних культур у країні. З лікувальною метою використовують плоди (ягоди), листя і квіти малини.

Чим корисна малина і якими вітамінами багата?

Величезна користь і цілющі властивості малини пояснюються її унікальним хімічним складом. Так, в ягодах містяться вітаміни групи В, каротин, вітамін С, РР, Е, кальцій, фосфор, залізо, натрій, мідь, цинк, калій, кобальт. Багаті плоди також пектинові, дубильні і азотистими речовинами, яблучної, мурашиної, лимонної, винної, капронової та саліцилової кислотою. У насінні присутній фітостерини і жирне масло. Листя, не менше ніж ягоди, збагачені пектиновими речовинами, органічними кислотами, мікроелементами, цукрами і фітонцидами.

Неспроста так популярна в народі малина - ягода, корисні властивості якої допомагають організму справлятися з різними недугами. Наприклад, саліцилова кислота забезпечує потогінну дію, сприяючи швидкому зниженню температури при ГРВІ. Фітонциди позбавляють від золотистого стафілокока, антоціани зміцнюють кровоносні капіляри. Кумарини нормалізують згортання крові, перешкоджаючи виникненню тромбів, - це цілюща властивість притаманна також і вишні.

Солодка ягода - відмінний антидепресант завдяки високому вмісту міді, яка необхідна для нервової системи. Ось неповний перелік проблем зі здоров'ям, при яких лікувальні властивості малини виявляються досить ефективні:

• радикуліт, біль у суглобах,

• хвороби шлунково-кишкового тракту і нирок,

• атеросклероз,

• недокрів'я,

• гіпертонія,

• гарячкові стани, невралгія;

• цукровий діабет.

Крім того, смачні ягоди покращують апетит, стимулюють роботу кишечника, виводять токсини з організму . Жінкам же малина дозволяє надовго зберегти молодість і красу шкіри за рахунок вітамінів Е, С і вітамінів групи В.

У чому полягає користь листя малини? При бронхіті добре допомагає не тільки малинове варення і свіжі ягоди: висушене листя також чинять відхаркувальну дію, якщо приготувати з них цілющий відвар. Вживати відвар можна і для профілактики грипу, особливо в період сезонного загострення. Заварюючи листя замість чаю, ви істотно підвищите імунітет в осінньо-зимовий період. Полоскання порожнини рота відваром з листя і стебел ефективні при ларингіті і ангіні. Послухаємо вірш Антоніни Грицюк

Малина

Малина рожева мене полонила,

Всидіти вдома зовсім не сила,

Ось я у лісі, малиновий рай,

Який ти чарівний, рідний мій край.

П’янкий аромат, солодка малина,

Така неповторна у лісі картина,

Малинівка пісню завзято співає,

Білка із гілки на гілку стрибає.

Так хочеться в душу красу цю вложити,

Лиш серце камінне не зможе любити,

Смакую малину, збираю в відро,

Так помаленьку закрила вже дно.

Час швидко летить, азарт не згасає,

Тіло стомилось, душа відпочиває,

Відро по вінця, любо дивитись,

Хоч і прийшлося мені потрудитись.

Малиновий дзвін у серці бринить,

Чарівна пісня у небо дзвенить.

 

Лікарська ромашка є не тільки символом любові і краси, вона також володіє неперевершеними лікарськими властивостями. Напевно, це один з найбільш засобів в рецептах не традиційної медицини. Ця рослина застосовується для лікування сотень захворювань. Навіть сучасна медицина віддала належне цій рослині, і на її основі виготовлено безліч лікарських препаратів. З лікувальною метою використовуються квіткові кошики ромашки аптечної. У них містяться ефірне масло, апігенін, холін, гіркоту, дубильні речовини, умбеліферон, саліцилова кислота, органічні кислоти, мікроелементи. В ефірному маслі ромашки виявлений азулен, який має властивість пригнічувати алергічні реакції організму.

Лікарські властивості ромашки

Величезна користь від настоїв ромашки, якщо вживати їх при гастритах, колітах, виразці шлунку і дванадцятипалої кишки. Ромашка сприяє нормалізації роботи травної системи, у пацієнтів пропадає відрижка і поліпшується обмін речовин. Ромашка є відмінним загоювальним і антисептичним засобом. Протизапальні властивості ромашки стають краще, якщо використовувати її одночасно з деревієм і календулою. Настоянки з цих трав допоможуть для розширення судин і поліпшення якості крові, а також підвищення її згортання.

Ромашку застосовують при метеоризмі. Настій з цієї рослини володіє чудовим смаком і запахом. Також ромашка стане незамінним засобом при безсонні. Якщо є така проблема, то просто потрібно пити перед сном ромашковий чай з медом. Вже через кілька днів настане поліпшення. Крім цього, такий чай сприяє зменшенню мігрені і заспокоює нервову систему.

Ромашка також використовується для лікування бронхітів, ангін та інших захворювань дихальних шляхів. Для цього готують спеціальний трав’яний збір, який підсилює ефект. Беруть пару столових ложок ромашки, додають туди подорожник, календулу по одній ложці. Ложку такої суміші заварюють у склянці окропу, після чого дають відстоятися протягом трьох годин. Пити потрібно по третій частині склянки кілька разів на день. У випадку жовчнокам’яної хвороби, настій ромашки приймають разом з вершками, або ж з вершковим маслом. Приймати такий ромашковий чай потрібно мінімум три рази на день.

Якщо з’єднати подрібнену ромашку з рослинною олією (краще оливковою), то така суміш буде корисна для лікування болі у суглобах і при лікуванні ревматизму. Рецепт настою: свіжі квіти ромашки заливають олією і настоюють протягом місяця. Після цього настій треба поставити на водяну баню, остудити і процідити. Приймати потрібно по чайній ложці три рази в день.

Збір і заготівля: ромашка лікарська цінується ефірним маслом, а його найбільше в квітках у фазі цвітіння. Придатні при зборі квіткові кошики з опуклою серединкою. Цвітуть кошики близько двох тижнів. Збирати їх можна тільки протягом першого тижня. До кінця цвітіння пелюстки опускаються вниз, а квітколоже набуває конічної форми. Такі кошики збирати не можна, так як ефірного масла в них мало. Збирають квітки вранці в суху погоду. В іншому випадку, сира сировина буде довго сохнути, окислюватися і втрачати цілющі властивості. У ранкові години кількість ефірного масла в квітках максимальна. Після полудня квітки (і ті, що тільки розпустилися, і ті що відцвітають) «засипають». Сушать сировину на горищі 2-3 дні і в духовці, забезпечуючи температуру до 45 ° C. Зберігають ромашку 1 рік в сухому місці. Сухі кошики з характерним ароматним запахом і гірко-пряним смаком.

Ромашка (Ніна Воронюк)

На ромашці білій про любов питають:

Любить, чи не любить? Пелюстки зривають.

Не скуби ромашку, їй цвісти весною,

Говори з красою вічно мовчазною.

В ромашковім полі жайвори співають,

І росу пахучу ночі сповивають.

Скроплена дощами, вимита водою,

Це світилка чиста в косах молодої.

Від весни до літа і в порі осінній

Нею пахне купіль, нею пахне сіно.

І в морози зимні пелюстки ті самі

Змалював Художник у віконній рамі.

Бог її плекає і вітри голублять,

Як її полюбиш, то й тебе полюблять.

Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,

Це любові квітка у зеленім храмі.

Коротка легенда про ромашку

У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить.Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла ій квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка”. "А як же звуться ці квіти?” - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина”.

Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: "Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!”.

 

Кропива дводомна є багаторічною трав'янистою рослиною, яка росте, як бур'ян, повсюди. Лікарською сировиною виступають коріння, насіння і листя кропиви, тому вона і знайшла своє широке застосування в науковій та народній медицині. Листя рослини відрізняються досить складною будовою. В них міститься велика кількість найважливіших мікроелементів і вітамінів, а також білок. З давніх часів використовувалися корисні властивості кропиви для здоров'я людини, незважаючи на сильну пекучість цієї рослини. Кропива може похвалитися багатим набором солей, кількість вітаміну С, який міститься в цій траві, набагато перевершує лимон і яблука, а каротину кропива містить більше, ніж морква. Крім цього, рослина багата вітамінами В2 і К, а також марганцем, міддю і залізом.

Застосування кропиви.

Кропива дводомна відома своїми прекрасними кровоспинними властивостями. Вона є джерелом аскорбінової кислоти, застосовується як ранозагоювальний, протизапальний та протимікробний засіб. Фахівці рекомендують використовувати кропиву для лікування артеріосклерозу, анемії, суглобового та м'язового ревматизму, захворювань жовчного міхура, печінки, шлунку і кишківника, а також для зняття свербіння при шкірних висипаннях . Свіжий сік кропиви застосовують зовнішньо для загоєння ран і виразкових утворень, зелене листя і насіння рослини допомагають при остеомієлітах, а коріння, зварені в солодкому цукровому сиропі, ефективно усувають кашель. Чай з суцвіть кропиви корисний як відхаркувальний засіб. Відвар кропиви з додаванням меду корисно вживати для поліпшення апетиту, а з молоком - при шлункових болях і блювоті. Відвар коренів рослини добре допомагає позбутися від сильного зубного болю.Дослідження показали, що кропива сприяє стимуляції кровотворної функції і регулювання кислотно-лужного балансу в організмі людини. Якщо ввести рослину в щоденний раціон харчування, можна поліпшити зорову функцію. Відвар кропиви застосовують при істерії, епілепсії і сильному виснаженні. Їм корисно полоскати ротову порожнину при гінгівіті, пародонтозі і стоматиті. Пов'язка з кропиви, вимоченої в оцті, допомагає швидше розкриватися наривів і надає благотворну дію при затвердіннях. Корисні властивості кропиви допомагають при пієлонефритах і нефритах. Для приготування лікувального відвару необхідно повну ложку подрібнених зелених листків рослини заварити склянкою окропу, потримати 10 хвилин на водяній бані і приймати по третині склянки перед їжею.

Вживання кропиви в будь-якому вигляді підвищує працездатність і відновлює сили. У кропиві міститься речовина, що стимулює вироблення інтерферону, тому кропива хороша для підвищення імунітету, профілактики онкологічних захворювань.

 

Чебрець — хороший медонос, за що його і люблять бджолярі. Ця рослина, застосовується для виробництва фармацевтичної, харчової та парфумерної продукції. З давніх часів, чебрець збирали в один з головних православних свят — Трійцю. Вважалося, що саме в цей період часу, посилюються лікувальні властивості чебрецю. Зібравши букети з ароматного чебрецю, їх ставили у вазу, засипали чебрецем підлогу в будинку і плели вінки.

В якості лікарського засобу, застосовується надземна частина чебрецю — трава і квіти. Заготовлювати, слід в травні-червні, тобто в період цвітіння. Зрізані стебла з листям і квітки, сушать в тіні, під навісом, після чого — зберігають у сухому, прохолодному місці.

Хімічний склад: чебрець містить велику кількість ефірного масла, в якому містяться органічні кислоти — аміноловая, кавова і хінна кислота. А також, терпени — тимол, борнеол; каротин.

Лікувальні властивості чебрецю: має протизапальну, протимікробну і ранозагоювальну дію. Використовується як знеболююче, заспокійливе і протисудомне. Може бути використаний, як сечогінний і відхаркувальний засіб. Крім перерахованого вище, чебрець є хорошим протиглистовим засобом, а гіркоти, що містяться в чебрецю, відмінно стимулюють апетит.

Застосування чебрецю. Відвари і екстракти, приготовлені з чебрецю, застосовуються всередину для лікування таких захворювань:

— Неврози і порушення сну (застосовується, як заспокійливий препарат);

— Гіпертонія (як седативного засобу);

— Захворювання горла (як засіб, з протизапальною і протимікробною дією);

— Захворювання шкіри (як протизапальний засіб);

— Для позбавлення від стрічкових глистів;

— Для стимуляції апетиту і нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту;

— Запальні процеси легенів, бронхів, верхніх дихальних шляхів (як відхаркувальний і протизапальний засіб);

— Остеохондроз з ущемленими нервами (як заспокійливий та болезаспокійливий засіб);

— Набряки різного походження (як сечогінний засіб).

Для зовнішнього застосування, чебрець використовують, як примочки, компреси і ванни, з додаванням настою чебрецю. Використовується для лікування хвороб суглобів, м’язів, периферичних нервів, ран і шкірних захворювань.

Лікарські засоби, із застосуванням чебрецю:

1. Рецепт приготування настою чебрецю, використовуваного для внутрішнього застосування: взяти ½ ст. ложки подрібненого, сухого чебрецю, залити 1 склянкою гарячої кип’яченої води і поставити на водяну баню. Кип’ятити на повільному вогні, протягом 30 хвилин. Процідіть і залийте води, до первісного стану. Приймати як відхаркувальний і заспокійливий засіб, перед їжею, по 1 / 3 склянки, 3 рази на день.

2. Настій чебрецю, для зовнішнього застосування: спосіб приготування, аналогічний попередньому, тільки замість ½ ст. ложки подрібненого, сухого чебрецю — потрібно взяти 2 ст. ложки. Приготований настій, застосовується для прикладання компресів, примочок і полоскань.

Назва чебрецю походить від грецького слова «thymon», що означає «сила». У стародавній Греції ароматний чебрець застосовували в якості пахощі (фіміаму) під час жертвоприношень і священних обрядів. Стародавні римляни приймали ванни з чебреця для підтримки бадьорості та лікування меланхолії, а також додавали його в страви з сиру та алкогольні напої для додання особливого аромату. Жителі Давнього Єгипту застосовували масло чебреця для бальзамування, а траву чебрецю рекомендували для лікування прокази і паралічу. У Середньовіччі дами дарували лицарям гілочку чебрецю, щоб надихнути їх на подвиги в битві.

 

Ожина — ароматна соковита ягода, споріднена малині. Кущі дістали назву за колючі стебла, що захищають гострими голками свої ягоди. Смакові якості ожини майже два тисячоліття тому були відмічені давньоримським письменником Плінієм Старшим, проте вона набула популярності і серед цілителів і травників, як лікарська рослина. Цим ожина зобов’язана своєму складу, насиченому вітамінами С, Е і К, бета-каротином, великому змісту калію, а також іншим елементам, таким, як кальцій, залізо, магній, цинк і натрій. Завдяки присутності у складі органічних кислот ожина є природним антисептиком і сприяє підтримці кислотно-лужного балансу в організмі.

Спорідненість з малиною забезпечила ожині багато схожих властивостей, недооцінити які складно. Використовуються в народній медицині і ягоди, і молоді пагони кущів.

Можна не лише споживати свіжі ягоди ожини, як смачний і ефективний засіб очищення організму, але і заготовлювати рослину про запас. Ягоди краще всього зберігають свій корисний склад при висушуванні або заморожуванні, листя сушать і змелюють для зручності дозування.

-Настоянка з сушених плодів ефективна як протизапальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, володіє потогінними і жарознижуючими властивостями завдяки високому вмісту флавоноїдів. Для приготування настоянки 2 ст. л. сушених ягідзапарюють склянкою окропу і настоюють в термосі або в місткості під кришкою впродовж 15 хвилин. Приймати такий настій необхідно маленькими ковтками кожну годину по чашці до настання полегшення.

-Ефективний настій ягід і при розладах кишечника, що супроводжуються діареєю, гастритах і ентероколітах.

-Буде корисний чай з ожиною після важкого трудового дня. Він заспокоює нервову систему і сприяє хорошому сну.

-Згідно з дослідженнями учених Піттсбургского університету, виділена з рослинних пігментів ожини речовина цианидин-3-рутинозид згубно впливає на колонії ракових клітин, не завдаючи шкоди здоровим. Цей факт дає основу вважати ожину безпечним засобом профілактики онкологічних захворювань.

-Настоянка з листя ожини демонструє ефективність в лікуванні дерматитів і запальних процесів ротової порожнини — гінгівіту і стоматиту. Для цих цілей настоянка застосовується для полоскання рота і для шкірних компресів.

-Відвари і настоянки листа ожини також використовуються при циститах і урогінекологичних захворюваннях.

-Велика кількість калію і магнію у складі ягід благотворно впливає на серцево-судинну систему і попереджає розвиток таких захворювань, як гіпертонія і атеросклероз.

-Вживання ожини полегшує болі в суглобах при ревматизмі і сприяє виведенню з організму солей, у тому числі важких металів. Найбільшу ефективність при цьому мають свіжі ягоди.

-Лист і плоди ожини входять до складів зборів для комплексного лікування захворювань органів дихання, оскільки мають відхаркувальні і одночасно антисептичні властивості.

 

Американські вчені з'ясували, що журавлина є найкориснішою ягодою. Вона містить вдосталь антиоксидантів – речовин, що захищають клітини від негативного впливу вільних радикалів: саме вони є причиною передчасного старіння, серцево-судинних і онкологічних захворювань. А тому не варто шкодувати сил і часу на збір цієї чудової ягоди.

Ягоди журавлини можуть пролежати замороженими до наступної осені, не втратити своїх корисних властивостей, або просто залийте журавлину водою й поставте в темнее прохолодне місце. А якщо врахувати, що в журавлині багато вітамінів групи В, калію, йоду й магнію, сумніватися в її корисності не доводиться. Напевно, саме тому журавлину здавна вважають лікувальною ягодою.

Журавлинний морс – чудовий протизастудний засіб. По-перше, ягоди журавлини мають жарознижуючий ефект, по-друге, чудово втамовують спрагу, а по-третє, виводять із організму токсини, які накопичуються під час застуди. А журавлинний сік, змішаний з медом, не тільки допомагає відкашлюватися й боротися з ангіною, але й підвищує імунітет, рятуючи від чергової застуди або грипу.

Журавлинний морс підвищує активність мозку й збільшує працездатність. Журавлина повинна обов'язково входити до меню людей, схильних до підвищеного тиску. Завдяки своєму сечогінному ефекту журавлина знижує артеріальний тиск, причому, на відміну від багатьох сечогінних засобів, сік журавлини не вимиває з організму корисний калій, який зміцнює судини. А якщо врахувати, що журавлина здатна понизити рівень «поганого» холестерину в крові, ця ягода стає просто незамінною для сердечників. До того ж, вона може з успіхом замінити кухонну сіль, яку рекомендують обмежувати при серцево-судинних захворюваннях і проблемах із зайвою вагою. Замість солі додавайте в їжу ягоди або сік журавлини, і їжа не буде видатися надто прісною. Втім, любити журавлину варто не тільки сердечникам і гіпертонікам. Ця кисла ягідка здатна уберегти вас від циститу – напевно, найнеприємнішого супутника холодів. Речовини, що містяться в журавлині, не дають бактеріям проникати до внутрішньої поверхні сечовивідних шляхів, а якщо немає бактерій – немає й інфекції. Часто причиною циститу й інших урологічних захворювань стає кишкова паличка, яка також здатна викликати інфекцію. Однак, на щастя, кишкова паличка також боїться журавлини. А тому цю ягоду часто рекомендують і для лікування розладів шлунка. Якщо з якоїсь причини ваш шлунок оголосив страйк, залийте двома склянками гарячої води кілька столових ложок журавлини, прокип'ятіть на слабкому вогні протягом 10 хвилин, остудіть, процідіть і пийте по півсклянки чотири рази на день. Єдине обмеження: людям з підвищеною кислотністю шлунка краще лікуватися іншими способами .

Компреси з соку журавлини застосовують при багатьох захворюваннях шкіри. Таким чином можна позбутися висипу, сверблячки, шкірних запалень і екземи. Крім того, сік журавлини здатний прискорювати загоєння ран.

Легенда про журавлину

Це були часи, коли слов’янські племена піддавалися набігам татарських кочівників…

Серед густої діброви сховав мудрий вождь древлян свій народ. Одного разу татарському правителю донесли, де розміщено поселення гордих хліборобів і їх синьооких жінок, яких йому так і не вдалося підкорити. Велетенське кінне військо двинулося в путь. До приходу ворога древляни встигли покинути рідні домівки і сховатися на невеликому острові, де жила зграя журавлів. Птахи любили добрих хліборобів, часто «гостили» на їх ораному полі, тому не противилися появі людей.

…не один десяток татарських воїнів загинуло на болоті. Здобич була зовсім поряд, але недосяжна для ворога. В безсильній злобі татари вирішили знищити непокірних древлян. Тисячі отруйних стріл полетіли на беззахисних людей. Те, що сталося через декілька секунд, налякало і збентежило татарських воїнів, вони з криком кинулись бігти геть…

В ту саму хвилину, коли стріли повинні були градом посипатися на втікачів, журавлина зграя піднялася високо в небо. Пташині тіла і розмах крил повністю закрили острів…Гострі стріли устромлялися в безстрашних птахів, але вони падали не відразу. Поранені журавлі продовжували кружляти, хоча, із багато чисельних ран падали краплі крові. Із кожної краплі, яка впала з’являлася яскраво-червона ягода, яку люди стали називати журавлиною.

Древляни вірили, що багряні ягоди проросли із крові журавлів, в пам’ять про гордих птахів,які зберегли їм життя…

До нас завітала в гості цілителька бабуся Одарка. Вона розповість про правила збирання лікарських росли.

Правила збирання лікарських рослин

Традиційно збирають лікарські рослини на Івана Купала (7 липня) до схід сонця. Вірять, що лише в цей день зілля має найбільшу силу. А ще існують спеціальні календарі збору лікарських рослин.

-Квітнучі рослини збирають на початку цвітіння; корені – восени; насіння – коли достигне; кору – навесні, коли сік іде.

-Збирають рослини у суху погоду, як зійде роса, але не опівдні. Сушать під дахами, на горищах, але не на сонці!

- Не можна зберігати зілля в поліетиленових пакетах, краще використовувати паперові

- Заготовляти лікарські рослини на одному і тому самому місці можна не частіше, ніж один раз на три роки.

- Не слід зривати усі квіти, адже не буде насіння, плодів, а отже, не буде сходів на другий рік.

- Не зламуйте усі квітучі пагони, залишайте частину для дозрівання.

- Поки не достигне насіння, не заготовляйте корені та кореневища.

- Зрізати кору з дерева слід акуратно. А зріз слід замастити садовим варом, жовтою глиною, щоб деревині не боліло, а рана швидше гоїлася.

- Лікарські рослини потрібні не тільки вам. То ж майте почуття міри!

- Не слід зривати незнайомих рослин. Не беріть до рота різні трави та красиві незнайомі ягідки. Будьте обачними!

Вчитель: А зараз я пропоную відгадати загадки про лікарські рослини і відповіді записати в кросворд.

1. Стоїть красуня над водою,

Запишалася собою,

То в білесеньких хустинках,

То в червоних намистинках. (Калина)

 

2. Я з найперших розцвітаю

Там, де сонце пригріває.

Цвіт жовтенький мій збирайте,

При застуді споживайте. (Підбіл)

 

3. Ніхто її не лякає,

А вона вся тремтить. (Осика)

 

4. Із зеленої сорочки,

Що зіткав зелений гай,

Білі дивляться дзвіночки

Як їх звати, відгадай. (Конвалія)

 

5. Біла кора, тонкі віти –

Відгадайте її діти. (Береза)

 

6. Взимку і влітку

Вбрання одне у нас.

А можемо зустрітися

На Новий рік у вас. (Сосна)

 

7. Сонечко в траві зійшло,

Усміхнулось, розцвіло,

Потім стало біле – біле

І за вітром полетіло. (Кульбаба)

 

8. В луках сестри молодії,

Очі золотії

Ще й біляві вії. (Ромашка)

 

9. Кругом саду росте густий пліт.

Це ж, напевно,… . (Глід)

Прочитайте у виділеному стовпці як називаються всі ці рослини. (Лікарські)

Конкурс «Назви мене»

Кожна команда на час має написати назви ягід відповідного кольору. Наприклад: червоного, жовтого,синього.

 

Існувати без рослин людина не може. Ми з'єднані з ними міцним ланцюжком, що не можна розривати. Про здоров'я природи повинні піклуватися і держава, і кожен з нас. Лише здорова природа може дати здоров'я людині. Слід пам'ятати, що кожна рослина корисна. На закінчення, діти, хочу побажати вам міцного здоров’я, загартовуйтеся, займайтеся спортом і ніколи не хворійте!